- покотити
- —————————————————————————————покоти́тидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
покотити — очу/, о/тиш, док. 1) перех. Штовхаючи якийсь округлий предмет, примусити його котитися у певному напрямі; почати котити. || Примусити рухатися що небудь, що має колеса. || Штовхнувши, вдаривши, звалити з ніг. || перен., розм. Примусити відступити … Український тлумачний словник
покачати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Посовати, повертіти, покрутити кого , що небудь на чомусь або по чомусь; покотити що небудь кругле то в один, то в інший бік. || Виваляти. 2) Вирівняти, вигладити качалкою та рублем (полотно, білизну і т. ін.). 3)… … Український тлумачний словник
накатуляти — тулям, ляш, Пр. Накрутити, покотити. Діти накатуляли ся дост з тым колесом през цілий ден … Словник лемківскої говірки